Історія справи

Постанова ВГСУ від 18.05.2016 року у справі №920/725/13
Ухвала КГС ВП від 16.09.2018 року у справі №920/725/13
Постанова ВГСУ від 18.06.2015 року у справі №920/725/13
Постанова ВГСУ від 03.07.2014 року у справі №920/725/13
Постанова ВГСУ від 18.06.2015 року у справі №920/725/13
Постанова ВГСУ від 02.10.2014 року у справі №920/725/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року Справа № 920/725/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014

у справі№ 920/725/13 господарського суду Сумської області за заявою Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс" провизнання банкрутом ліквідаторІваненко Наталія Олександрівна

в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Державний експортно- імпортний банк України "Гижко О.Л. В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.10.2013 визнано та включено до реєстру вимог кредиторів поточні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі - УПФ України в м. Сумах) у розмірі 1746,04 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 ухвалу господарського суду Сумської області від 14.10.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви УПФ України в м. Сумах про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 1746,04 грн. відмовлено.

УПФ України в м. Сумах звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема: 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 2, 3, 4, 5 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ч. 7 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Сумської області від 13.05.2013 порушено провадження про банкрутство ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" за процедурою, передбаченою ст.95 Закону України "про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Постановою господарського суду Сумської області від 27.05.2013 визнано банкрутом ПАТ "Сумиоблагротехсервіс", відкрито ліквідаційну процедуру.

УПФ України в м. Сумах звернулося 05.08.2013 з заявою №20700/13-10 від 31.07.2013 про визнання кредиторських вимог по сплаті єдиного соціального внеску за червень 2013 року в розмірі 1746,04 грн.

Суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст.38 Закону, визнав вимоги УПФ України в м. Сумах обґрунтованими та включив до реєстру вимог кредиторів.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у визнанні кредиторських вимог УПФ України в м. Сумах встановив, що зазначена сума кредиторських вимог по сплаті єдиного соціального внеску нарахована Управлінням ПФУ в м. Суми за червень 2013 року відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після введення ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Таким чином, в ліквідаційній процедурі у банкрута не можуть виникати зобов'язання зі сплати обов'язкових платежів, в тому числі передбачених пенсійним законодавством, оскільки господарська діяльність банкрута завершується і строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги УПФ України в м. Сумах не мають характеру поточних у розумінні ст.1 Закону, заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку ч.1 ст.23 Закону.

Доводи заявника касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 у справі № 920/725/13 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук